Зв’язок з учителем та його роль в житті учня в різних школах буддизму уявляють по-різному. У Хінаяні учитель – це корисний досвідчений попутник. У Великій колісниці, Махаяні, він є прикладом та провідником на шляху. У Діамантовому шляху учитель, або Лама, є втіленням шляху і мети, якої учні прагнуть досягти.
Буддійський учитель володіє особливими людськими якостями, які учні хочуть отримати. Він є духовним другом, Бодхісатвою, який дає повчання та настанови щодо медитації. Учитель не обов’язково є ченцем, головне, аби він був зразком для наслідування в усьому. Добре, якщо він подає гарний приклад й в інших царинах життя, поза буддійськими практиками, наприклад, багато працює, захищаючи права жінок, відверто виражає свої політичні погляди, допомагає бідним або піклується про хворих.
Справжній буддійський майстер повинен невтомно працювати на благо всіх та не підривати довіру своїх учнів. Перш за все майстер мусить мати співчуття, любити людей, володіти собою та бути щасливим. Він повинен жити та діяти згідно з тими принципами, яких навчає. Це означає, що він реалізував буддійську мудрість за допомогою медитації. Справжній майстер терплячий та ніколи не сердиться на своїх учнів. Також він чесний: він ніколи не приховує від себе свої помилки.